- усиновляти
- [ўсиеноўл'а/тие]
-л'а/йу, -л'а/йеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
усиновляти — (всиновля/ти), я/ю, я/єш, недок., усинови/ти (всинови/ти), влю/, ви/ш; мн. усиновля/ть; док., перех. Приймати у сім ю дитину з наданням їй прав рідних дітей … Український тлумачний словник
усиновляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
адоптувати — у/ю, у/єш, док. і недок., перех. Усиновляти … Український тлумачний словник
усиновити — див. усиновляти … Український тлумачний словник
усиновлювати — юю, юєш, недок. Те саме, що усиновляти … Український тлумачний словник
усиновляння — (всиновля/ння), я, с. Дія за знач. усиновляти (всиновля/ти) … Український тлумачний словник
усиновлятися — (всиновля/тися), я/ється, недок. Пас. до усиновляти … Український тлумачний словник
всиновляти — [ўсиеноўл а/тие] = усиновляти л а/йу, л а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
адоптувати — дієслово недоконаного і доконаного виду усиновляти … Орфографічний словник української мови